Posts Tagged ‘афаліна’


Міністерство екології та природних ресурсів своїм проектом «Про внесення змін до наказу № 622 Міністерства екології та природних ресурсів про затвердження Правил і норм утримання дельфінів в умовах неволі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2013 нівелює всі ключові вимоги екологів до цього документу, тим самим даючи зелене світло дельфінаріям та зменшуючи обсяги надскладної роботи Державній екологічній інспекції. Текст правил http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0278-13
______________________________________________________________________
Правила і норми утримання дельфінів в умовах неволі писалися, розроблялися, узгоджувалися не менше 5 років. З точки зору охорони природи ці «правила» суперечать екологічній етиці по відношенню до диких тварин, але живучи в сучасному світі торговельно-грошових відносин, де місця сакральній дикій природі, її повазі та збереженню місця немає, де тварини використовуються з комерційною метою, представники кампанії проти використання дельфінів в дельфінаріях зрозуміли, що прийняття цих правил буде як ще одна палка в колесо машини дельфінаріїв, адже в правилах є пункти, які б призвели до суттєвих матеріальних втрат дельфінаріями, а також до контролю над кількістю тварин, які утримуються в неволі, їх ідентифікації, щоб під документами на дельфіна Фліппера не проходило десять інших дельфінів, щоб не виловлювали вагітних самок й потім розповідали про чудодійне народження дитинчат в басейні. Ми вже давно звикли, що орган, який має бути першим на барикадах на захисті природи, займати жорстку позицію, стоїть десь на хиткому містку й тягне руки на зустріч то добру то злу. Ось один з прикладів. (більше…)


Усі три види дельфінів Чорномор’я (афаліна, морська свиня і білобочка) занесені до Червоної книги ще в 1994 р. Чисельність їхніх популяцій в Азово-Чорномор’ї за останні 50 років упала в десятки разів. Три країни — СРСР, Болгарія і Туреччина — масово добували дельфінів. Причому турецькі рибалки промишляли аж до 1982 р.

За цей період було знищено три мільйони (!) особин, що, звичайно, не могло не позначитися на загальній чисельності виду. Дивовижно, але більше в жодному морі колишнього СРСР не проводився офіційний вилов цих морських тварин. Дельфінів, про яких так багато і з таким розчуленням пишуть як про найрозумніших, чарівних і привабливих тварин, усували як конкурентів у боротьбі за рибу (м’ясо в них зовсім несмачне).

(більше…)


Президенту України

Ющенку В.А.

Прем’єр-міністру України

Тимошенко Ю.В.

Шановний Вікторе Андрійовичу!

Шановна Юлія Володимирівно!

Ми, що нижче підписалися, члени громадських організацій, науковці та просто свідомі громадяни України, небайдужі до проблеми комерційного використання дельфінів, звертаємося до Вас з наступним.

Усі види дельфінів, що зустрічаються на території України, занесені до Червоної книги України. Крім того, дельфіни охороняються Міжнародною Червоною книгою, Червоною книгою Чорного моря, Конвенцією про охорону китоподібних. Їх використання та відлов у комерційних цілях заборонені Законом України «Про Червону книгу України». Вилов дельфінів у природі заборонений спеціальним мораторієм Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з 2008 до 2011 р. Міжнародна торгівля дельфінами регулюється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори (СІТЕС).

Афаліна – єдиний у фауні України вид дельфінів, що може жити у дельфінаріях, має  ендемічний підвид в Чорному та Азовському морях, стан популяції якого невідомий остаточно. Чисельність дельфінів продовжує знижуватись, оскільки дельфіни заплутуються у браконьєрських сітках та нерідко гинуть від зіткнень з плавзасобами. Крім того, зміна солоності води у Азовському морі також сильно впливає на стан популяцій дельфінів.

Утримання дельфінів у дельфінаріях, з іншого боку, є прямим порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Вміст у воді значної кількості хлору та інших антисептичних агентів для знезараження води викликає у дельфінів значні ушкодження шкіри та сліпоту. Багато дельфінаріїв, і особливо новостворені, відкриті не на морському узбережжі (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Донецьк), і тому дельфіни в них утримуються не у морській воді, а в штучно розведеному розчині. Більшість споруджених за останні 2 роки дельфінаріїв споруджені з порушенням законодавства, а деякі навіть самовільно, шляхом самозахоплення земельної ділянки (дельфінарій «НЕМО», м. Київ). Жоден з дельфінаріїв не має повного пакету документів на право власності на дельфінів, їх походження, ветеринарних та санітарних довідок.

В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км. та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатний забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких здійснюється перевезення дельфінів. Дно дельфінаріїв не схоже на морське дно за фактурою, а морожена риба, якою годують дельфінів, за всіма ознаками не схожа на живу. Крім того, сонарні хвилі, за рахунок яких орієнтуються дельфіни, відбиваються від плоских стін дельфінарію, наносячи біль дельфінам, через що вони практично не спілкуються.

В природі дельфін-афаліна живе 25-30 років, в неволі – 3-5 років, при цьому в неволі вони вкрай рідко розмножуються. Дельфінарії зовсім не є центрами екологічного виховання, оскільки сприяють скороченню чисельності морських ссавців та привчають громадян до думки, що дельфіни – мешканці дельфінаріїв, а не моря.

Ряд країн світу, наприклад, частина штатів США, Бразилія, Коста-Ріка заборонили дельфінарії, як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів. В Англії дельфінарії були закриті під тиском громадськості. Зведення нових дельфінаріїв – гуманітарна проблема, оскільки людина свідомо знищує унікальних представників фауни України заради грошей. Тому вирішення цієї проблеми повинно мати в основі усвідомлення масами важливості цієї проблеми.

Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Достатньо зауважити хоча б те, що дельфінотерапія рекомендується при хворобах (наприклад, ДЦП), які є невиліковними. Багато спеціалістів-медиків заперечують ефективність дельфінотерапії, якщо процедури відбуваються поза морською водою, де дельфіни почувають себе комфортно. При цьому, дельфінотерапія передбачає провідну участь у лікуванні психотерапевтів, які в штаті більшості дельфінаріїв взагалі відсутні.

Як ми вже зазначили, починаючи з 2008 року діє трирічний мораторій на вилов дельфінів в Україні. Починаючи з 2003 року, згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії діє нульова квота на експорт дельфінів в інші країни. Дельфіни не розмножуються в неволі (за одиничними виключеннями). То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які «плодяться» протягом останніх 2 років, як гриби, всією територією України?

Ми  в жодному разі не вимагаємо негайного повернення дельфінів, що утримується зараз у дельфінаріях, до природного середовища. Це призвело б до їх неминучої загибелі. Наша мета – досягнення того стану, за якого дельфінарії почнуть припиняти роботу з огляду на відсутність поповнення новими тваринами, а також за умов вилучення тих дельфінів, які утримуються в дельфінаріях без належних документів. Саме так і має статися за умов дотримання чинного законодавства України, та статті 6 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (1979 р.).

Просимо Вас максимально відповідально поставитись до  цієї проблеми, оскільки це не лише проблема самих  дельфінів, це – проблема українського соціуму і міжнародного іміджу України.

Переходячи до конкретики, Просимо Вас:

1. Доручити Міністерству охорони навколишнього природного середовища України безстроково продовжити мораторій на вилучення дельфінів із природного середовища в територіальних водах України.

2. Доручити Генеральній прокуратурі України, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, Державному митному комітету України та Державному комітету ветеринарної медицини України провести перевірки документів щодо законності вилову, придбання, утримання та використання морських тварин у всіх дельфінаріях України.

3. Доручити Міністерству охорони навколишнього природного середовища України розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо забезпечення належного обліку та ідентифікації дельфінів, що утримуються в неволі, шляхом вживляння мікрочіпів, міток чи іншим відповідним способом.

4. Доручити Міністерству охорони навколишнього природного середовища України спільно з громадськістю розробити правила та нормативи утримання дельфінів у неволі на території України.

5. Заборонити утримання у дельфінаріях тварин у воді, що не є морською та у дельфінаріях, що не можуть забезпечити дельфінів морською водою та необхідним життєвим простором, а також заборонити пересувні дельфінарії.

6. Заборонити імпорт дельфінів комерційним структурам з метою, іншою від наукової.

7. Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України «Про Червону книгу України» щодо заборони будь-якого комерційного використання видів, занесених до Червоної книги України;

8. Ввести обмеження на володіння дельфінами з комерційною метою, згідно статті 6 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

9. Заборонити продаж і використання риболовних сіток, небезпечних для дельфінів;

10. Міністерству охорони навколишнього природного середовища провести наукові дослідження з метою з’ясування реального стану популяцій дельфінів в Чорному та Азовському морях, та основних загроз для існування популяцій дельфінів, а також шляхи зменшення цих загроз.
З повагою,

ті, що підписалися нижче.

http://www.petition.org.ua/?action=view&id=245324


ПОЛОЖЕННЯ

про місця утримання морських ссавців (дельфінарії)

1.Загальні положення

1.1. Цим Положенням регламентується організація і діяльність дельфінаріїв – океанаріумів, акваріумів і інших установ і підприємств, що утримують морських ссавців в умовах неволі.

1.2. Дія цього Положення розповсюджується повною мірою на діяльність філіалів і окремих підрозділів дельфінаріїв, розташованих на території України.

1.3. Дельфінарій є природоохоронною, науково-дослідною і просвітницькою установою або підприємством, що займається збереженням, реабілітацією і вивченням морських ссавців, екологічним вихованням населення і популяризацією знань про тваринний світ морів і океанів.

1.4. Дельфінарії можуть бути різної форми власності: державної, приватної, колективної, у вигляді ТОВ, ВАТ, ЗАТ та ін., зокрема, за участю зарубіжних партнерів.

Виконання вимог даного Положення є обов’язковим для дельфінаріїв незалежно від того, включені відповідні пункти в їх статути (або в інші документи, що регулюють їх діяльність) чи ні.

1.5. У правовому відношенні діяльність дельфінарію регулюється законодавством України і підзаконними актами, зокрема:

– Законом Україна “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р.;

– Законом України “Про тваринний світ” від 03.03.1999 р.;

– Законом України “Про Червону книгу України” від 07.02.2002 р.;

– Законом України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.1992 р.;

– Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”
від 13.12.1991 р.;

– Законом України “Про ветеринарну медицину” від 15.11.2001 р.;

– Законом України “Про захист тварин від жорстокого поводження”
від 21.02.2006 р.

Комерційна діяльність дельфінарія регламентується іншими законами і підзаконними актами України, які регулюють відносини з комерційними установами і підприємствами.

1.6. Створення і введення знов створеного дельфінарію в експлуатацію може бути здійснене за наявності відповідного дозволу уповноважених державних органів при позитивному висновку Групи експертів щодо морських ссавців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Офіційний статус і діяльність цієї Групи регулюються окремим положенням.

1.7. У дельфінарії повинна проводитися періодична атестація за участю представників Групи експертів щодо морських ссавців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

1.8. Практична діяльність дельфінарію регулюється цим Положенням і Правилами утримання морських ссавців.

2. Основні вимоги до матеріально-технічного забезпечення

2.1. Матеріально-технічна база дельфінарію повинна забезпечувати гуманне утримання тварин.

2.2. Споруди дельфінарію, призначені для утримання морських тварин, можуть бути критими або відкритими, включаючи:

а)      стаціонарні басейни (зокрема з м’яким ізолюючим вкладишем);

б)      природні акваторії, обгороджені конструкціями, проникними для зовнішньої води (вольєри).

2.3. Басейни дельфінарію повинні бути обладнані системами водообміну, водоочистки і знезараження і, при необхідності, іншими системами водопідготовки. Створення вольєру можливо лише в свідомо чистих акваторіях при постійному контролі якості води.

2.4. У дельфінарії повинна бути передбачена можливість окремого утримання і лікування хворих тварин, ізоляції вагітних самок і самок з дитинчатами.

2.5. У дельфінарії повинен бути забезпечений ветеринарний і зоотехнічний контроль утримання морських ссавців.

2.6. Дельфінарій повинен бути забезпечений спеціальними засобами транспортування тварин.

2.7. Дельфінарій повинен мати мати запас риби для гарантованого безперебійного годування тварин.

2.8. У дельфінарії повинні бути передбачені технічні засоби і інвентар для годування, вітамінізації і мінеральної підгодівлі тварин, зберігання і приготування риби-корму.

2.9. Умови утримання тварин, що включають вимоги до параметрів якості води і повітря, розмірів, конфігурації і устаткування місць утримання, гігієнічні вимоги і норми годування, вимоги до транспортування тварин та ін. викладені в Правилах утримання морських ссавців, є строго обов’язковими до неухильного виконання в повному обзязі.

3. Джерела і шляхи надходження тварин

3.1. Видовий склад і чисельність морських ссавців, що утримуються в дельфінарії, може регулюватися:

а) відтворенням тварин в умовах дельфінарію;

б) за рахунок обміну (тимчасового або постійного) з іншими дельфінаріями або зоопарками з метою розмноження, що виключає інбридинг, або для збільшення видової різноманітності експозиції;

в) передачею тварин з інших дельфінаріїв і зоопарків;

г) імпортом тварин, придбаних в інших країнах, дарованих або переданих зарубіжними партнерами, зокрема для спільної діяльності;

д) цільовим виловом, обумовленим об’єктивною необхідністю проведення конкретних досліджень в природоохоронних цілях, зокрема для реалізації програми розведення тварин;

е) за рахунок тимчасового утримання врятованих тварин, вилучених з природного середовища для лікування і реабілітації.

3.2 Вилучення з природи і утримання хворих, ослаблених, поранених і терплячих біду морських ссавців з метою надання їм допомоги може здійснюватися за наявності відповідних дозволів, передбачених законодавством, які видаються дельфінаріям, що створили на своїй базі Центри порятунку і реабілітації морських ссавців.

3.3. Вилучення тварин з природного середовища в наукових і репродуктивних цілях здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.4. Імпорт і експорт морських ссавців здійснюється відповідно до Конвенції по міжнародній торгівлі видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES), на основі дозволів, що видаються національним органом CITES.

4. Кадрове забезпечення

4.1. Виходячи з основних завдань, які вирішує дельфінарій, його кадровий склад повинен включати наступних фахівців:

а) керівник дельфінарію, який є авторитетним фахівцем, що має досвід роботи з морськими ссавцями п’ять або більше років;

б) лікар з вищою медичною або ветеринарною освітою, що пройшов стажування в одному з діючих дельфінаріїв;

в) інженер, що відповідає за підготовку і якість води, пройшовший стажування в одному з діючих дельфінаріїв;

г) тренери морських ссавців, що пройшли стажування у діючих дельфінаріях;

д) наукові співробітники.

4.2. Керівник дельфінарію несе відповідальність за забезпечення діяльністі дельфінарію відповідно до чинного законодавства, цього Положення і Правил утримання морських ссавців в умовах неволі.

4.3. Лікар ветеринарной медицині відповідає за дотримання ветеринарного законодавства, забезпечення санітарно-епізоотологичного режиму у дельфінарії, своєчасне планування та якісне впровадження профілактичних і лікувальних заходів, володіє правом ізоляції хворих або підозрюваних у захворюванні тварин.

4.4. Інженер, що відповідає за підготовку і якість води, повинен забезпечувати безперебійну роботу систем циркуляції, фільтрації, дезінфекції та іншого кондиціювання природної чи штучної морської води, готування штучної морської води, регулярний контроль якості води за допомогою сучасних засобів.

4.5. Тренер морських ссавців персонально відповідає за умови утримання, годування, стан здоров’я, підготовку і управління морськими тваринами, які закріплені за ним, працює у взаємодії з іншими фахівцями дельфінарію, негайно інформує їх про будь-які відхилення чи зміни, що можуть спричинити шкоду тваринам.

4.6. Наукові співробітники, що знаходяться у штаті або привернуті за договором з інших установ, здійснюють дослідження, які не можуть заподіяти шкоду здоров’ю або загрожувати життю морських ссавців.

4.7. Керівники дельфінаріїв, ветеринарні лікари, інженери, що відповідають за підготовку і якість води, і тренери морських ссавців повинні бути атестовані в професійному відношенні Групою експертів щодо морських ссавців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

5. Природоохоронна діяльність

5.1. Природоохоронна діяльність дельфінарію здійснюється відповідно до законів України, і актів міжнародного права, стороною яких є Україна, зокрема:

–       Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»;

–       Закон «Про тваринний світ»;

–       Закон «Про Червону книгу України»;

–       Законом України «Про ветеринарну медицину», від 15.11.2001 р.;

–       Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

–        Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашингтон, 1973);

–        Конвенція про біологічне різноманіття (CBD, Рио-де-Жанейро, 1992);

–        Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (Бухарест, 1992);

–        Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS, Бонн, 1979);

–        Конвенція про збереження дикої флори і фауни і природних місць перебування в Європі (Берн, 1979);

–        Угода щодо збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря і прилеглої акваторії Атлантичного океану (ACCOBAMS, Монако, 1996).

5.2. Об’єктами природоохоронної діяльності дельфінарію є, перш за все, чорноморські види китоподібних і ластоногих, занесених в Червону книгу України, регіональну Червону книгу Чорного моря і Червоний список Міжнародного союзу охорони природи (IUCN):

–       дельфін-афаліна (Tursiops truncatus ponticus);

–       дельфін-белобочка (Delphinus delphis ponticus);

–       морська свиня, азовка (Phocoena phocoena relicta);

–       середземноморський тюлень-монах (Monachus monachus)

а також всі види водних і напівводних ссавців світової фауни – такі, що утримуються в неволі або вільноживучі в природі.

5.3. Завданнями дельфінарію у області охорони природи є:

а)     порятунок і реабілітація морських тварин, що терплять біду (травмованих, хворих, ослаблених, таких, що потрапили в риболовні сітки, викинутих на берег, дитинчат, що втратили матір та ін.) силами створених рятувальних загонів;

б)     участь в дослідженнях і реалізація програм штучного розведення тварин в неволі з метою збереження генетичного фонду рідкісних видів і видів, що знаходяться під загрозою зникнення;

в)     проведення робіт по розмноженню морських ссавців у неволі в співпраці з іншими вітчизняними і зарубіжними дельфінаріями, ведення племінних книг;

г)      участь в програмах відновлення популяцій зникаючих морських ссавців;

д)     сприяння природоохоронним громадським організаціям і рухам (міжнародним, національним, регіональним, місцевим);

е)      участь у розробці і здійсненні програм щодо захисту морських ссавців у дикій природі і тих, що утримуються в неволі.

5.4. При дельфінарії (групі дельфінаріїв, що співробітничають) може бути створений Центр порятунку і реабілітації морських ссавців (ЦПРМС), який, як правило, не є самостійною юридичною особою.

Створені ЦПРМС включаються в Національну мережу моніторингу і збереження китоподібних і підтримують діяльність цієї мережі на закріплених за ними ділянках.

Діяльність ЦПРМС є правомірною тільки після отримання сертифікату відповідності, що видається Міністерством охорони навколишнього природного середовища України на підставі проведення експертизи відповідної заявки уповноваженою групою експертів.

5.5. Координація природоохоронної діяльності дельфінарію здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за допомогою Групи експертів щодо морських ссавців, створеної при цьому міністерстві.

6. Науково-дослідна діяльність

6.1. Найважливішими завданнями наукових досліджень в дельфінарії є:

а)      науково-дослідні роботи у області біології і фізіології морських ссавців, проведення яких неможливе в природних умовах;

б)      вдосконалення методів і норм утримання тварин в умовах дельфінарію;

в)      вивчення захворювань тварин і розробка відповідних методів профілактики і лікування;

г)       вивчення генетичних і репродуктивних особливостей морських ссавців з метою їх розведення в неволі;

д)      розробка методів оцінки і корекції фізіологічного стану травмованих, ослаблених і хворих тварин, вилучених з природного середовища з метою надання їм допомоги;

е)       вивчення можливості і розробка методів використання морських ссавців у медико-біологічних і психотерапевтичних цілях на основі вивчення сенсорних систем і експериментальної етологиі.

6.2. Наукові дослідження можуть проводитися як в дельфінарії, так і його фахівцями на інших базах, де утримуються морські ссавці, а також в експедиційних умовах. Дельфінарій може надавати можливість проводити дослідження ученим, що не входять до складу його персоналу, якщо це не створює додаткових фізичних і психологічних навантажень на тварин і не заважає проведенню власних наукових і інших робіт дельфінарію.

6.3. При проведенні досліджень повинні використовуватися переважно неінвазивні методи.

6.4. Результати досліджень повинні бути доступні всім фахівцям з морських ссавців і державним органам охорони природи і ветерінарної медицини у вигляді монографій, наукових звітів, статей, фільмів, доповідей на конференціях і т.п.

7. Еколого-просвітницька діяльність

7.1. Еколого-просвітницькі програми в дельфінарії повинні надавати відвідувачам об’єктивну інформацію про морських ссавців, їх середовищі перебування, проблемах збереження морів і їх мешканців. У науково-просвітницькій лекції повинні бути відображені:

а) загальні екологічні проблеми Чорного і Азовського морів;

б) видовий склад ссавців у водах України, їх місце в морських екосистемах;

в) проблема збереження популяцій чорноморських дельфінів, чинники обмеження їх чисельності;

г) природоохоронна діяльність відносно морських ссавців та їх місцеперебувань, що здійснюється в рамках держави в цілому і у даному дельфінарію, зокрема.

7.2. У дельфінарії повинні бути створені умови для відкритих уроків для школярів, підготовки курсових і дипломних робіт студентами, проходження ними науково-педагогічної практики.

7.3. Еколого-просвітницька діяльность може бути частково комерційно-прибутковою і  забезпечувати основне джерело надходження коштів до дельфінарію, підтримуючи на основі самофінансування всі інші види його діяльності.

8. Міжнародна співпраця

8.1. Вивіз морських ссавців за кордон або ввезення їх до України можуть бути здійснені дельфінарієм у цілях:

а) тимчасового ввезення/вивезення з науково-дослідною метою, а також по обміну в рамках програми розведення;

б) тимчасового ввезення/вивезення з эколого-просвітницькою програмою;

в) комерційного експорту/імпорту тварин, а також передачі або отримання їх в дар і обміну особинами переважно за рахунок відтворення тварин у дельфінаріях.

8.2. Вивіз/ввезення тварини (групи тварин) може бути здійснений згідно дозволу Міністерства охорони навколишнього середовища України (відповідно до ст. 48 Закону України «Про тваринний світ») з дотриманням правил вивозу/ввезення, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, митними і ветеринарними вимогами і міжнародними зобов’язаннями України (див. п. 3.4 цього положення).

8.3. Згідно з рішенням 12-ої Конференції сторін CITES (2002), на комерційний експорт живих чорноморських афалін, що вилучені з природи, встановлена нульова квота. На дельфінів, що народилися в неволі або вивозяться з некомерційними цілями, це обмеження не розповсюджується.

8.4. Для оформлення дозволу на вивіз або ввезення морських ссавців потрібен висновок Групи експертів щодо морських ссавців з оцінкою стану здоров’я тварин і умов їх утримання у приймаючої сторони .

8.5. При оформленні дозволу на вивіз або ввезення морських ссавців на кожну особину надаються (з метою проведення експертизи) сертифікат походження, підтверджуючий законність придбання тварини, і  ветеринарний сертифікат.